2001. Я зможу досягти своєї мети. – I'll be able to achieve my aim.
Це стверджувальне речення в простому майбутньому часі.
Пiдмет + will + основне дієслово + …
To be able to – це форма майбутнього часу для модального дієслова can.
Повторимо ще раз.
I'll be able to achieve my aim.
2002. Встань! – Stand up!
Це речення в наказовому способі.
Наказове речення починається з дієслова без частки to.
Наказові речення не мають пiдмета, але із ситуації спілкування зрозуміло, кому адресується висловлювання. Адресатом може бути одна людина або група людей.
Stand up – це стійкий вислiв. Перекладається як встати з положення лежачи або сидячи.
Повторимо ще раз.
Standup!
2003. Хотілося б мені, щоб я мав більше друзів. (зараз) – I wish I had more friends.
Цей приклад ілюструє використання конструкції I wish I в умовному способі Past Subjunctive I.
I wish I + основне дієслово із закінченням -ed (або друга форма неправильного дієслова) + …
Past Subjunctive I використовується, коли ми говоримо про нереальну дію, яка відноситися до сьогодення або майбутнього.
Сенс речення полягає в тому, що мені хотілося б, щоб зараз у мене було більше друзів, але їх мало.
Have – had – had – це три форми неправильного дієслова – мати.
Повторимо ще раз.
I wish I had more friends.
2004. Мені не потрібно було це робити. – I needn't have done it.
Це приклад використання модального дієслова need у поєднанні з перфектним інфінітивом для вираження вчинення непотрібної дії.
Пiдмет + need not + have + основне дієслово із закінченням -ed (або третя форма неправильного дієслова) + …
Сенс речення полягає в тому, що мені не потрібно було робити це, але я зробив це.
Do – did – done – це три форми неправильного дієслова – робити, виконувати.
Повторимо ще раз.
I needn't have done it.
2005. Мені слід робити це, чи не так? – I should do it, shouldn't I?
Це речення ілюструє правило утворювання роздільного питання з модальним дієсловом should.
Розділові питання складаються з двох частин. Перша частина речення – стверджувальна чи заперечна, друга – “хвостик” – коротке загальне питання. Частини роздільного питання відокремлюються комою. Українською мовою “хвостик” питання перекладається як чи не так?, хіба не так?.
Якщо перша частина питання стверджувальна, то “хвостик” буде заперечним. Якщо ж основна частина заперечна, то “хвостик” буде стверджувальним.
Так як в першій частині речення стоїть should, то в другій частині – shouldn't.
Повторимо ще раз.
I should do it, shouldn't I?
2006. Я дізнався, що мій двоюрідний брат одержав дуже цікаву пропозицію від своєї фірми. – I learnt that my cousin had received a very interesting offer from his firm.
Це речення ілюструє правило узгодження часів і належить до другої групи.
Правило узгодження часів. Друга група. Якщо в головній частині речення присудок є дієсловом у минулому часі, то в підрядному реченні не може використовуватися теперішній або майбутній час, а використовується одна з форм минулого часу або форма Future in the Past (майбутнє в минулому), що підходять за змістом.
В головній частині речення – дієслово в стверджувальній формі простого минулого часу – learnt. В підрядному реченні – дієслово в стверджувальній формі в часі Past Perfect Tense – had received.
Past Perfect Tense – минулий досконалий час, описує дію, що вже закінчилася до певного моменту в минулому. Цей момент у минулому може бути точно вказаний прийменником часу by або може бути виражений іншою минулою дією.
Стверджувальна форма в Past Perfect Tense:
Пiдмет + had + основне дієслово із закінченням -ed (або третя форма неправильного дієслова) + …
