Світська тусовка в астралі. Леля & Лель
Чимало часу минуло, та тільки тепер вирішила надрукувати. Тільки тепер зрозуміла, що то було все по справжньому. А писала цей твір в стані гумору, хотіла перевірити себе, чи зможу написати. Написати твір змогла, та після написання сталося все так, як у цьому творі. Наче хтось підштовхував до написання. Тепер з часом, коли пройшла це пекельне випробування, описавши все, з чим стикнулася. Розумію, не дарма.
| Жанры: | Русское фэнтези, Публицистика, Прикладная литература |
| Цикл: | Не является частью цикла |
| Год публикации: | Неизвестен |
Читать онлайн Світська тусовка в астралі. Леля & Лель
Редактор Марина Михайловна Костючок
Иллюстратор Валентина Островська
© Валентина Островська, 2018
© Валентина Островська, иллюстрации, 2018
ISBN 978-5-4474-3242-3
Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero
Від автора
Світська тусовка в астралі.
Час плине швидко, наче швидкісний поїзд. Все минає та змінюється. Тільки тепер вирішила надрукувати цю книжечку, зрозумівши, що то було все по справжньому.
Хотілося написати в гумористичному стилі, але написала так як є.
Після написання сталося все так, як у цьому творі. Наче хтось підштовхував до написання.
Тепер з часом, коли пройшла це пекельне випробування, описавши все, з чим прийшлось стикнутися, та, що пережити. Розумію, не дарма.
Також розумію, що вели вищі сили.
Вдячна всім, хто був причетний до цієї подорожі. Мої пацієнти, в чиї простори небес, торкаючись до тіла, миттєво потрапляла. В світ емоцій, що творить розум.
Життя в житті, так ми творці того невидимого світу. І який він є, залежить від кожного з нас. Тепер маю можливість сказати, було тяжко, адже вийти з полону ілюзій, не легко. Хоча, ми в повсякденному житті, цього і не помічаємо.
Кожен з героїв твору, є реальною силою в нашому житті.
І зараз вам не раджу самотужки, проходити моїм шляхом.
Просто повірте, що це невидима реальність, яку будуємо самостійно, або з допомогою оточуючих. Якщо ви думаєте, що свій простір не страшний, то ви помиляєтесь. А той, що мають всі інші люди, з якими приходиться що дня бути в контакті, він є інший. Той невідомий світ чужих людей він також має свої шкідливі або неприємні образи, Все має право бути саме таким яким воно є. Тільки усвідомивши, що хочете змінити себе, бо щось не є вашим а є чужим надбанням, ви маєте право це зробити. Але світ невидимий, що творять інші, ніхто не має права змінювати.
«Те, що на небі, те й на Землі», вислів є вірним, але у кожного своє небо, складається з індивідуального бачення.
Є інше небо, те в якому знаходиться особисте, і ми там спілкуємось набором кліше, створених реакцією на ситуації що складаються.
Світська тусовка в астралі
2007р
Отже, настав час зрозуміти, яким воно є, навколишнє середовище, що разом з нами, претендує на рівноправну позицію життя.
Божки – це невидиме населення Землі. Чому саме так я назвала їх? Тому, що вони в дійсності часто займають більше місця в житті людини, ніж Бог. Не маю права осуджувати. Я маю право сповістити про той невидимий світ. Побачу повірю, не побачу не повірю, що так воно і є, це вже не про мене. Земля, жива розумом людським, їх емоціями та думками. Мати всього живого, на ній присутнє життя, то вона теж жива. Це про той, невидимий світ йтиме в подальшому тексті мова.
Сила життя – Земля
Сила життя має своє ім’я, – Земля, а в, світі божеств Гея, чому так не знаю. Та не про це мова. Щедрістю Землі користується кожний, та життєвою силою її, але не кожний пам’ятає про вдячність. Люди не поважають Землю і не вважають її важливою. Така сутність людська, адже вони розумні дуже.
Гея
Пробач мені, та нас мати – Земле. Ти – єдина, хто дбає про життя. Тебе, безліч років не шанують. На всіх теренах, не зігрівають молитвами твої діти. Вони поринули у височінь, шукаючи там кращого за Тебе батька та матір, невидимих божків. Напевно і я, полину туди, де є Боги, аби зрозуміти кому ж ми, все таки насправді молимось, в хвилини радощів та смутку.
Твої діти Земле, забули, що без Тебе поза орбітою, люди стануть сміттям. Але Ти, матінко – Земле надто терпелива, постійно пробачаєш дітям своїм, які творять глум та війни на твоєму тілі. Годуєш та поїш, даєш можливість продовжувати свій рід кожному, не дивлячись на ту шкоду, що завдаємо ми своїм життям. Пробач нашу зухвалість та зверхність.
