Я б не відбулася як мама без величезної підтримки коханого чоловіка та моїх постійних вчителів – Артемка й Тимофійка.
Дякую моїм мамі, бабусі, друзям і близьким за віру й підтримку.
Київській Школі Монтессорі:
– за безперервну роботу з батьками і виховання не лише чудових малюків, а й усвідомлених батьків;
– за знайомство з першим педагогом-монтессорі в нашому житті – Іриною Лебедєвою-Карасик. Вона вклала в нас частинку своєї душі та серця, і ми завжди із вдячністю згадуємо час її роботи з нами й нашими дітьми;
– за те, що познайомила нас із такими чудовими психологами, як Юлія Мальована, Юлія Бойко та Юлія Шевченко. Вони вже кілька років своїми лекціями, семінарами і тренінгами допомагають зрозуміти внутрішній світ – наш і наших дітей.
Дякую Світлані Гончаровій за те, що навчила наповнювати СЕБЕ, планувати час і бути серцем сім'ї.
Дякую Катерині Пилипчук за розуміння, що все, що я роблю, називається усвідомленим батьківством, за віру в мене й надання сил.
Ну і, звичайно, Ірині Запотоцькій – за те, що ця книга побачила світ.
ДЯКУЮ!
«Ця книга присвячена темі усвідомленого батьківства як необхідної умови для щасливого зростання й розвитку дитини. І в цьому її найбільша цінність. Адже того, як бути хорошою мамою, не навчають ані в садку, ані у школі, ані навіть у найкращому вищому учбовому закладі. А тому більшість мам має два шляхи реалізації в материнстві: відтворювати досвід своїх матусь-бабусь, покладаючись на їхню думку й поради, або шукати свій секрет успіху в новій для себе ролі мами.
Щодо першого варіанту, то в наш час стрімкої зміни довкілля буває складно, а то й неможливо або недоцільно переносити досвід батьківства попередніх поколінь на сучасних діточок. Я вже не кажу про те, що не так багато молодих мам прагнуть бути у всьому схожими на власних мам. І тоді їм на порятунок прийде книга Альони Попової «Мама 3.0: хочу і буду!».
У своїй книзі автор у живій, іноді іронічній формі, легко й невимушено розповість про власний досвід материнства, підкаже напрямки для подальшого розвитку, освітить основні методики виховання та дасть практичні поради з організації життя, наповнення себе для мами як з дітьми, так і за їхньої відсутності.
І нехай не всі наведені автором методики та рішення застосовуватимуться вами на практиці (адже і ми, і наші діти не схожі один на одного – мої двоє діток, наприклад, не ходять до садочка, виховуються вдома, та й методика Монтессорі в нашій сім'ї не прижилася), проте я щиро вважаю, що будь-яка, навіть досвідчена мама знайде в книзі Альони Попової безліч нових ідей і натхнення для їхньої реалізації».
Ольга Онуфрійчук, редактор порталу Prostobaby.com.ua, мама Насті та Катрусі, 5 і 2 рочки
«Як сказала моя подруга після пологів: «Ніхто не попереджав, що буде так складно». Я також відчула на собі післяпологову депресію, коли дитина кричить цілодобово, а ти від недосипання божеволієш.
Здається, що це не закінчиться ніколи. І тут я згадала, що в мене є чудова мама-консультант Альона Попова. Все те, що написано в цій книзі, вона ось так само з позитивом викладала днями в телефонну слухавку. І, ви знаєте, це реально ПРАЦЮЄ! Її позитив і правильний підхід до дитини, яким вона із задоволенням ділиться під час своїх консультацій, лекцій, допомагають мені стати хорошою мамою.
Я вважаю, що батьківство – ця «робота», ця «посада» – передбачає все: труднощі новачка, необхідність навчання, набір досвіду, кар'єрний ріст, курси підвищення кваліфікації. За допомогою інформації, яку Альона оформила у книгу, за рік і дев'ять місяців мого материнства я помітила, як «просунулася». Адже під час спілкування з дитиною необхідно враховувати її психологічні особливості, емоційний стан, настрій, а цього майбутніх мам ніхто не вчить. Я за усвідомлене материнство. Дуже шкода спостерігати за дітками, яких принижують, смикають, на яких кричать батьки, впевнені у власних «методах виховання». Такого не має бути!
